Традиційна технологія полімерного порошкового фарбування, обов’язковою умовою якої наявність печі полімеризації, зіткнулася з проблемою неможливості фарбування великих або віддалених виробництва наприклад, таких як електропередач, нафто-і газопроводи, мости водонапірні вежі. Відмінним рішенням цього важливого завдання стало застосування методу газополуменевого напилення, при якому використовується струмінь полум’я для нагріву та нанесення термопластичного порошку.

Цей принцип запозичений у технології газополуменевого напилення металів. Пістолет розпилювач створює смолоскип полум’я, до якого подається термопластична порошкова фарба. Полум’я нагріває фарбу направляє на поверхню виробу, що фарбується. Температурний вплив триває лише кілька секунд, тим самим не завдає шкоди поверхні не призводить до термічної деформації. Охолодження пофарбованої поверхні з нанесеною фарбою відбувається дуже швидко, після чого поверхня готова до експлуатації.

Для газополуменевого порошкового фарбування не потрібно заряджати виріб та частинки порошку для створення електростатичного поля. Це означає, що фарбувати можна практично будь-яку поверхню: не тільки метали, а й пластики, скло, кераміку, дерево та багато інших матеріалів, деформувалися або згоріли в камері полімеризації.

Газополуменеве фарбування виключає необхідність використовувати громіздкі печі полімеризації, виводить порошкове фарбування на нові рубежі застосування даної технології, оскільки обладнання для розпилення портативним та універсальним. Його також використовують не тільки для нагрівання поверхні, напилення порошку, а для повторного нагрівання з метою відновлювання поверхні.

Серед недоліків даної технології – це те, що покриття не завжди мають рівну поверхню, значення скоріше функціональне, декоративне. Але для таких як мости, корпуси кораблів або будівельні конструкціїі важливіший захист та незначна нерівність у покритті.

ПЕРЕВАГИ:

• інноваційність та екслюзивність технології;

• можливість проводити робити на мобільність та компактність обладнання;

• легкість та простота обслуговування;

• можливість формувати товстошарове покриття;

• простота відновлення пошкодженого покриття;

• швидкий результат – щойно пофарбована поверхня готова до експлуатації;

• екологічність технології та матеріалів.

НЕДОЛІКИ:

• досить велика вартість термопластичного порошку;
• досить складний контроль товщини покриття – залежить оператора;
• можливий вплив сезонних факторів при виконанні процесу: дощ, вітер.