Нанесення порошкової фарби здійснюється у ванні киплячого шару. Через спеціальне пористе дно ванни подається очищене стиснене повітря. повітря утворюється киплячий шар. Перед зануренням у ванну вироби нагрівають до температури вище температури плавлення порошкової фарби – зазвичай це до 350-450 °C.

Товщина покриття залежить того, скільки часу виріб знаходився у ванні та його температури. Якщо виріб великогабаритний, то акумульованого ним тепла вистачить для завершення процесу затвердіння порошкової фарби. Для металомістких виробів необхідно проводити дооплавлення у печі полімеризації.

Покриття, нанесені в псевдозрідженому шарі, зазвичай мають товщину 0,5 до 1,00 мм, але при багаторазовому нагріванні та зануренні можуть бути отримані покриття з товщиною до 5 мм. Найкраще в киплячому шарі покривати однотипні вироби що мають рівну товщину. Фарбують труби невеликого та середнього діаметра, автомобільні спіральні ресори, електродвигуни, трансформатори, дріт, металеву сітку тощо.

ПЕРЕВАГИ:

• за один цикл нанесення можна отримати товстошарове покриття;

• низька вартість порошку.

НЕДОЛІКИ:

• для завантаження ванни потрібна велика кількість порошку;
• складна очистка ванн при кольору;
• дуже великі енергозатрати на попередній нагрів виробів – до 350-450 °C;
• вироби, що фарбуються, повинні бути простої форми та однакових товщин;
• невелика адгезія покриття до поверхні;
• дуже великі витрати порошку.